Вже більше 20 років Дмитро Суптеля працює фотографом на скадовських пляжах. Корінний скадовчанин, жив у Львові, Києві та навіть в Іркутську, але завжди літом повертався у Скадовськ на пляж.
Все почалося зі шкільного захоплення. “Одноклассники купували фотоапарати і “клацали” друзів. Я зацікавився і почав фотографувати. Потім, після армії купив собі професійний фотоаппарат Київ-6С для середньоформатної плівки.
"Не вмієш - навчимо"
Щоб розібратися та навчитися ним користуватися я пішов у місцевий фотоклуб “ Парус”. Там познайомився з Олексієм Білоусом. Він сказав: “у тебе такий класний фотоапарат, виходь на пляж”. “Не вмію”, відповів я. “Навчимо”, - сказав Олексій.
І навчили. Майже відразу Дмитро вийшов на пляж працювати і фотографував на чорно білу плівку. “Олексій Білоус показав мені пейзаж. Я зрозумів, що фотографувати можна не тільки людей. А ще він дав мені можливість працювати в фотолабораторії в будинку культури. Там я і “оселився”, - згадує фотограф.
фото клуба
В 90-ті роки у пляжних фотографів майже не було конкуренції. Дмитра зустріли з радістю, як нову людину серед фотографів, допомагали та підтримували.
"Олексій Білоус дав мені свою бутафорію для роботи. Я стояв трохи поодаль від нього. І якщо клієнти відмовлялися робити відносно дорогі кольорові фотографії у Олексія, я пропонував свої послуги. Так ми працювали декілька тижнів. Вдень фотографували, а вночі проявляли фотографії. Кольорові фотографії потрібно робити у повній темряві, чорно білі під червоною лампою”, - розповідає Дмитро.
Усім потрібні фотографії
На початку дев'яностих Дмитро працював на напівпровідниковому заводі, а фотографія була лише хобі. Та у 1994 році почалася паспортизація, люди масово змінювали паспорти і потрібні були фотографії. Дмитро почав заробляти фотографією. Вдень робив фото, вночі друкував. “Майже пів року було так багато роботи, що я приходив додому раз на тиждень”, - згадує Дмитро.
Набравшись досвіду та багато практикуючи, Дмитро почав експериментувати з обробкою фотографій, контрастом та навіть ретушував фото. “Під збільшувальним склом гостро відточеним олівцем, ставиш крапку там, де потрібно зафарбувати світлим. Якщо потрібно прибрати чорні плями на негативі здирали скальпелем желатин.
В ті роки плівка була дуже нестабільна. При виробництві десятки тон проявників змішували бульдозером, а кожна партія плівки відрізнялася від іншої. Ми купували плівку на сезон. Потім в фотолабораторії готували “рецепт” проявки, наприклад, 3 хвилини потрібно світити, на 5 хвилин покласти в проявник. Було таке, що плівка попадалася бракована.
Друк фотографій - справжній ритуал, це як палити трубку. Це не робиться поспіхом, спочатку все потрібно підготувати, пройти всі етапи і тільки потім насолоджуватися результатом”.
"Скадовські пляжі - найкращі"
Дмитро Суптеля працював фотографом на пляжах Лазурного, Більшовика та Залізного порту. Але стверджує, що на скадовських пляжах найкраще. По-перше, це коллектив. У дев'яностих Дмитро працював на пляжі з Володимиром Харчиковим: “У нас завжди було весело, атмосфера була максимально дружня. Кожен дощовий день - це день фотографа. В такі дні ми віддавали фотографії клієнтам та відпочивали”.
По-друге, це люди. Скадовськ - дитячий курорт, тому основні клієнти - це діти, а з ними завжди легко.
Дмитро: "Близько десяти років у мене жив японський макак Ромка. Влітку ми працювали на пляжі, а взимку - по школах та дитячих садках. Ромку дуже любили діти і завжди з радістю фотографувалися”.
Робочий день пляжного фотографа починається приблизно о 9 ранку і до 13 години. Часто фотографи виходять і на вечірню зйомку, фотографувати на заході сонця.
“Коли ми фотографували на плівку, то стояли на пляжі до 12 години, потім йшли друкувати. Зараз же дуже популярні фотосесії. Сучасними цифровими камерами можна робити багато знімків.
Коли я віддаю знімки, то завжди дивлюся не на фотографії, а на клієнта. І якщо бачу на обличчі радість, це робить мене щасливим.
Будні пляжного фотографа
Єдине, що я можу добре робити - це фотографувати. Подобається сам процес, спілкування з моделлю пошук та розкриття її емоцій. Наприклад, дітей потрібно смішити, а якщо сміється дитина, то бабусі теж щасливі.
Фотографування приносить мені задоволення. Вийшов на пляж і він до цих пір мене не відпускає”, - посміхаючись розповідає Дмитро Суптеля.
