Сьогодні Скадовськ - відносно недорогий курорт, а 125 років тому відпочивати й оздоровлюватись на березі Джарилгацької затоки могли лише заможні люди. З ходом історії змінювалось місто, назви вулиць, інфраструктура та саме відношення скадовчан і гостей до курорту. Цей матеріал не історична праця, а збірка цікавих фактів і цифр про відпочинок у Скадовську з моменту створення і до сьогодні.
Офіційно роком заснування Скадовська вважають 1894 рік. А вже у 1895 році до Скадовську на оздоровлення та відпочинок приїхало 15 відпочиваючих. У 1896 році до міста приїхало 90 чоловік. Тож курорт Скадовськ молодший за місто на 1 рік.
Дитяча здравниця на березі моря
Засновники міста, родина Скадовських, планували розвивати курорт, як місце для лікування сухот, сучасна назва - туберкульоз легень. Але спроба влаштувати в Скадовську місце для лікування сухот виявилася невдалою. Хвороба не піддавалася лікуванню, хворі часто вмирали.
Тоді до Скадовську запросили німецьких лікарів, і виявилося, що на березі Джарилгацької затоки добре лікується астма. Курорт стали популяризувати, як місце для відпочинку та оздоровлення, а також як дитячу здравницю.
Лікувальні грязі та виноград
В ті часи використовували дещо незвичні методи лікування. І відпочивати приїжджали на місяць-два, не менше. Часто лікувалися грязями із затоки, при цьому змащували ними все тіло.
Також використовували в лікувальних цілях виноград. Його треба було з’їдати не менше ніж 1 кг в день. Замовити особливий лікувальний виноград можна було в аптеці. Виноград сорту “Шасла”, крім загальнозміцнюючого впливу на організм допомагає при порушеннях обміну жирів, білків та мінеральних речовин.
Така популярність лікування виноградом можливо зумовлена тим, що родина Вассаль займалась виноградарством. У серпні 1899 року у Херсонській газеті “ЮГ” виноград рекламували так: “Порт Скадовск. Честь имею довести до сведения гг. врачей и публики, что в порте Скадовск с 10 августа можно ежедневно иметь лечебный виноград “ШАСЛА” из виноградников г. Вассал “Топаз”. С заказами обращаться в аптеку”.
"Лучшее морское купание. Дешевые квартиры"
Перша реклама Скадовського курорту з’явилась у 1899 році. Протягом липня 1899 року оголошення про Скадовськ у Херсонській газеті “Юг” розміщувалось 5 разів, а у серпні тричі.
У липні Скадовськ рекламували так: “Порт Скадовск. Новый курорт на Черном море. Маршрутом через Херсон и Голую Пристань лошадьми; через Одессу пароходами Российского общества транспортов раз в неделю по субботам. Лучшее морское купание. Дешевые квартиры у обывателей. Ежедневные базары. Почта, телеграф, доктор, массажист и массажистка. Устроены теплые морские и рапные ванны, состоящие под наблюдением доктора медицины И.К. Вирскаго. Пользование ваннами общедоступно по весьма дешевым ценам. Имеется прекрасный оркестр и драматическая труппа”.
Завдяки рекламі у 1899 році у Скадовськ приїхало відпочивати близько 200 людей, а в 1902 - більше ніж 500.
Відпочивальники знімали у місцевих жителів квартири, кімнати чи маєтки на сезон. Квартира з 4-5 кімнат коштувала - 150-400 руб., 1-3 кімнати - 75-150 руб. і 1 кімната - 26-75 руб. У квартирах не завжди були всі меблі, тому можна було взяти необхідне в пункті прокату. Наприклад, ліжко одинарне, залізне без пружин і матрацу коштувало 1 руб. за використання протягом сезону, невеликий стіл - 50 коп., стілець - 40 коп., матрац одинарний новий 2 руб.
В невеликому готелі з рестораном за обід з 2 страв довелося б платити 15 руб, а з трьох страв - 18 руб. на місяць.
“Курорт Скадовск на северном побережье Черного моря”
У 1907-1908 роках курортний сезон тривав з 15 травня по 15 вересня. У довіднику “Оздоровчі місцевості Росії” писали, що у Скадовську є ванний заклад з 14 номерами та готель на 15 номерів.
У 1915 році у Петрограді (сучасному Санкт-Петербурзі) видали брошюру присвячену Скадовську: “Курорт Скадовск на северном побережье Черного моря”.
Ось як розповідали про Скадовськ у цій брошурі: “Скадовськ на півдні відомий, як степовий приморський куток, де ще не встигли забруднити грунт, повітря і воду".
Температура води в морі в 10-х роках ХХ століття вимірювалась за шкалою Реомюра. 1˚ Реомюра дорівнює 0,8 ˚ Цельсія. Тож в травні середня температура води була 12,8˚ С, у червні - 15,2˚ С, у липні - 16,32˚ С, у серпні - 14,8˚ С, у вересні - 12,96˚ С. Якщо порівняти температуру води більше ніж століття назад, то в Скадовську потеплішало. У липні 2020 морська вода прогрілась до 27 С.
Доїхати до Скадовська на початку ХХ століття було нелегким завданням. З Херсону заплативши 10 копійок можна було доплисти катером до Голої Пристані за 1 годину. По обмінному курсу в 1913 році 1 рубль коштував 0,514 доллара. Відповідно 10 копійок 1913 року - близько 1 грн 40 коп 2020 року.
А вже з Голої Пристані до Скадовська можна було доїхати тричі на тиждень ресорним омнібусом. Омнібус - це багатомісний візок на кінській тязі, попередник автобуса. Проїзд омнібусом коштував 2 рублі 50 коп. з дорослого та 1 рубль 25 коп. з дітей до 10 років. Шлях складав 65 верств (близько - 70 кілометрів), які долали за 6-7 годин.
Бульвар, курзал та парк
Про сам Скадовськ розповідали так: “Біля самого берега моря розташований бульвар в одну верству довжиною (близько 1 кілометр 66 метрів). Бульвар закінчується курзалом, в якому влаштовуються концерти та любительські спектаклі. На бульварі, біля самого берега, навпроти музичного павільйону встановлений великий майданчик для дитячих ігор. Розташований на самому березі і тенісний майданчик. В центрі міста знаходиться кінематограф. До кінця бульвару примикає тіністий парк “Мар’їна роща” і фруктовий сад. Також є виноградник. На бульварі з 15 червня по 15 серпня щоденно, крім п’ятниці, грає оркестр, музика. А по п’ятницях оркестр грає в курзалі, де влаштовуються музичні вечори”.
За відвідини бульвару треба було платити: з дорослих брали по 2 рублі, а з учнів по 1 рублю за сезон. Дітей до 12 років від плати звільняли. За танці в курзалі платили: дорослі - 20 коп., учні - 10 коп., для дітей до 12 років танці в курзалі були безкоштовні.
Вулиця Набережна носила назву Приморської, а до революції мала назву Панської, бо прогулюватись по ній могли тільки заможні люди.
Купальні за 5 коп. та ванни з сіллю за 50 коп.
Для бажаючих купатися було організовано 5 купалень: чоловіча, жіноча і дві дитячих (для хлопчиків і дівчаток) та загальна. Купальні встановлювались на двух глибинах, спеціально для дорослих та дітей. В загальній купальні плескатися можна було безкоштовно, а от в окремих купальнях для дорослих бралася плата в 5 коп., для дітей до 12 річного віку - 2 коп.
Також у спеціальному закладі можна було приймати лікувально-оздоровчі ванни. У цьому закладі було 14 номерів. У кожному номері була чугунно-емальована ванна, з гарячою та холодною водою. Ванний заклад протягом сезону відчинявся щоденно від 7 години ранку і до 2-3 години по обіді. Ванни ділились на два класи: І-й та ІІ-й класс. За звичайну ванну платили в І класі - 35 коп., в ІІ класі - 25 коп. За ванну з місцевою сіллю в І класі платили 50 коп., в ІІ класі - 40 коп.
З новинок того часу Скадовськ навіть мав міжнародний телеграф. В центрі міста на Приморській вулиці (до революції називалась Панська) розміщувались клуб з рестораном та більярдом. В центрі міста можна було найняти візника.
Перший санаторій у Скадовську
Під час громадянської війни курзал, ванне відділення, готель були зруйновані. А у 1921 році республіканська санаторно-курортна комісія з Миколаєва вивчила можливості організації лікування і відпочинку у Скадовську. І вже 30 травня 1921 року міськвиконком прийняв рішення “Про організацію курорту-санаторію в Скадовську”.
Тоді в будинках Скадовських організували санаторій. Влітку 1921 року в Скадовськ прибули перші відпочиваючі - 1100 гостей з Миколаєва та Донбасу. Плата за лікування одного стаціонарного хворого становила 120 рублів. Морські ванни тоді обслуговували щоденно 50-65 хворих.
Вартість квитка для входу до ван коливалась і залежала від доходів. Якщо місячний дохід людини був до 30 рублів, то плата за квиток складала 15 коп., до 60 руб.- 20 коп., до 100 руб. - 30 коп., до 150 руб. - 50 коп.
В 1929 році обладнано ванне відділення та пляж, на пляжі поставлено нафтовий двигун у 17 кінських сил. У 1930 р. діяв об’єднаний курорт “Гопри-Скадовськ”, а наприкінці 1930 Скадовськ оголошено курортом республіканського значення.
У 1931 році у будинку відпочинку організували комплекс, що складався з дитячого сезонного соматичного санаторію на 250 ліжок, сезонного пансіонату для дорослих на 80 осіб та курортної поліклініки з клімато-грязефізіотерапією.
Комплекс цей діяв як загальнооздоровчий сезонний санаторій для матерів і їхніх дітей. У 1939 санаторій реорганізували в дитячий кістково-туберкульозний санаторій на 250 ліжок. Санаторій займав територію 16 гектарів і був як парк біля моря. Санаторій мав власний фруктовий сад - 13 гектарів, допоміжне сільське господарство з фермою і полями площею 850 гектарів. Також санаторій мав 3 автобуси, що перевозили хворих дітей.
Скадовськ у 50-ті, 70-ті, 80-ті роки
У 1948 році впорядковано міський пляж, на вулицях і скверах висаджено 7 тисяч дерев і понад 5 тисяч декоративних кущів.
Наприкінці 50-х років ХХ столітття щорічно в Скадовськ приїздило від 15 до 30 тисяч відпочиваючих. А вже у 1966 році у місто приїжджали відпочити близько 50 тисяч осіб.
У середині 70-х років у Скадовській медичній зоні функціонувало 59 сезонних закладів відпочинку і 1 санаторій. У межах Скадовського району у оздоровчих закладах відпочивали 57 тис. чоловік, а неорганізованих відпочиваючих - 70 тисяч осіб. В окремі роки кількість відпочиваючих сягала 130-150 тис. осіб.
У 80 - х роках до Скадовська можна було дістатися різним транспортом: літаком, автобусами, з порту Скадовська можна було добратися до Одеси, а також повернутися назад судном на підводних крилах “Комета”. Влітку через кожні 30 хвилин із Херсонського аеропорту до Скадовську відлітав літак АН-2. Можна було доправитися на теплоході, що приходив до річкового порту Голої Пристані за 18 кілометрів від Херсону.
Міський пляж простягався більш, ніж на три кілометри вздовж Джарилгацької затоки. На ньому вже можна було розмістити одночасно більше 30 тисяч осіб. На пляжі облаштували роздягальні, натянули тенти, спорудили навіси. До послуг відпочиваючих був прокатний пункт з човнами, колясками для дітей, розкладушками, постільною білизною, телевізором, спортивним інвентарем і т.і. Любителі музики навіть могли записати пісню, що сподобалась на пункті звукозапису розташованому прямо на пляжі.
На Джарилгач у 80-тих роках туристів доставляли теплоходи “Іван Боярський” і “Марія Жолобова” (названі так на честь заслужених вчителів республіки).
Сьогодні Скадовськ пропонує гостям міста безліч розваг та смачної їжі. Інфраструктура міста розвивається здебільшого за рахунок місцевих підприємців. Курорт змінюється разом з подіями, що відбуваються в державі. Але з ХІХ століття і по сьогодні Скадовськ лишається одним з кращих місць для оздоровлення і відпочинку.
У цій статті використані матеріали з книг, статей, посібників Олега Лиховида, Марини Тарасової та В. Тимошенко. Дякуємо авторам за їх працю.
Фото зі Фейсбук-сторінки Скадовського краєзнавчого музею.
