Посівна 2022 року стане найважчою в історії незалежної України. У регіонах, де традиційно в останні роки вирощували соняшник, пшеницю, ріпак, баштанні культури, зараз або ведуться бойові дії, або небезпечно виходити в поле.
"Досягнувши рекордних показників врожайності 2021 року та провівши земельну реформу, на аграріїв і цьогоріч покладають великі надії. Оскільки український АПК – основа стабільності для всієї економіки. У нас є достатньо збіжжя (пшениці, цукру), щоб не допустити голоду в Україні. Але ми маємо йти в поля та сіяти", – зазначив у своєму зверненні Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України.
Тому аграрії в Херсонській області планують провести посівну хоча б частково, заявив голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко. Наразі у регіоні існує дефіцит засобів захисту рослин та палива, але попри це фермери планують вийти в поле вчасно, де це буде можливо. У матеріалі зібрали, яку допомогу та в яких обсягах можна очікувати від держави й іноземних партнерів.
Кредитування
Перед посівною аграрії залучають кошти від попередньо проданої продукції. Однак, наразі це не вдається реалізувати, оскільки порти та повітряні шляхи заблоковані.
Тобто агропідприємці залишилися без необхідних коштів, які мали б вкласти у посівну. За попередніми підрахунками, ця сума становить близько 100 млрд грн. Відтак Мінагро запроваджує низку механізмів, які дозволять залучити інші джерела фінансування.
Зокрема, такі:
- компенсація відсоткової ставки за залученими кредитами. Максимальна сума кредиту, компенсувати відсоток з якого зобов’язується держава, становить 50 млн грн.
- максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами становить до 80%.
Щоб отримати кредитні кошти під держгарантії, аграрії можуть звернутися в банки та фінансові установи, з якими вони працювали до цього. Кошти надаються на період посівної кампанії та дії воєнного стану. Термін дії кредиту становить 6 місяців.
Забезпечення добривами й пестицидами
По-перше, профільне міністерство ввело заборону на експорт основних міндобрив. У постанові від 12 березня йдеться, що уряд ввів нульову квоту на вивіз з України значущих мінеральних добрив: азотних, фосфорних, калійних та складних добрив. Заборона тимчасова й спричинена необхідністю відновити баланс надходження певних товарів на внутрішньому ринку для забезпечення посівної.
По-друге, аграрії, які не встигли в повному обсязі закупити добрива чи засоби захисту рослин (фунгіциди, гербіциди, інсектициди тощо) можуть подати заявку про їхній дефіцит у своєму господарстві. Це можна зробити на сайті agrostatus.org. Потрібно ввести свій номер телефону й заповнити відповідну форму.
Забезпечення насінням
На період воєнного стану для спрощення й пришвидшення всіх процедур Мінагро скасувало додаткові процедури із сертифікації насіннєвого матеріалу. Річ у тім, що раніше для імпорту насіння в Україну виробник мав пройти кілька сертифікацій і лабораторних дослідів, які б підтверджували його якість. Це суттєво затягувало час. Натепер ці вимоги призупинили, щоб агровиробники змогли вчасно отримати насіння.
Постачання сільськогосподарської техніки
На період воєнного стану уряд дозволив користуватися сільськогосподарською технікою, яка не була офіційно зареєстрована чи переоформлена. За 90 днів після закінчення воєнного стану підприємці муситимуть поставити техніку на облік. Нині без реєстрації можна експлуатувати: трактори, самохідні шасі, самохідні с/г, дорожньо-будівельні та меліоративні машини, інші с/г машини та їхні складові вітчизняного й іноземного виробництва.
Також міністерство розробило онлайн-платформу prodsafety.org, мета якої оптимізувати й покращити логістичні маршрути аграріїв в умовах воєнного стану.
А для покращення оперативної комунікації з фермерами в Мінагро запустили Telegram-канал t.me/mapfu2022. Адже місія "посівна" має відбутися. Все буде Україна!
