З початку війни команда підприємства "ДГ Інститут рису НААН" постачає безплатно молоко малозабезпечним людям Скадовської громади. Також роздавала запаси рису й інших круп. А за відсутності регулярних поставок хліба держпідприємство перемололо свої запаси пшениці на млині в Лазурному, щоб у Скадовську не зупиняв роботу хлібзавод. Як вдалося мобілізувати свої ресурси та як готуються до посівної, розповів директор підприємства Андрій Борейко.
"У нас була можливість допомогти громаді. Під час війни — це обов’язок кожної людини допомогти, хто чим може. Ми подумали, що в нинішніх умовах буде краще допомогти громаді, ніж реалізовувати десь через кордони нашу продукцію, а гроші класти під подушку. А добру справу головне почати — далі всі ресурси знайдуться", — розповідає Андрій Борейко.
Спочатку з командою оглянули запаси й визначилися з продукцією, якою могли допомогти. Найперше це було молоко. Далі також побачили, що підприємство має залишки рисової крупи. Її видали працівникам, роздали школам та передали в села Скадовської громади. Окрім того, інституту "подарували" тонну цибулі. То її теж безплатно роздали людям в перші тижні війни.
Допомагаємо тим, хто справді потребує
Зараз та в майбутньому планують безплатно постачати малозабезпеченим мешканцям молоко, а також продавати його за низькими цінами. Наразі із соцслужбами та волонтерами працюють над відпрацюванням механіки допомоги тим, хто її потребує.
"Зараз є певні затримки з організацією процесу. Річ у тім, що в соцслужб "сирі" списки тих, кому першочергово потрібна допомога, тож вони їх оперативно доробляють. Залучили до цього процесу й старосту села Антонівка, щоб вона допомогла з цим. Бо сьогодні інколи складно відрізнити тих, хто справді потребує, і тих, хто хоче отримати "просто так".
У Скадовську, наприклад, сталося так, що люди малозабезпечені чи маломобільні не могли прийти і вистояти чергу біля молоковоза.
Тому хочемо напрацювати схему, аби продукція доходила тим, хто справді не може її придбати, більш точково.
Для цього залучаємо волонтерів, службу соцстрахування та громади села — вони більше знають, кому це потрібно", — пояснив директор підприємства.
Також паралельно підприємство відкриває магазини, де за зниженими цінами продаватиме свою продукцію. Дві таких локації працюватиме в Скадовську, а одна в Антонівці.
"На сьогодні в нас також є села, які звертаються до нас, і ми їм передаємо нашу продукцію. Ще працюємо з церквами. Хочемо максимально допомогти тим, по кому воєнний стан "вдарив" найсильніше", — додав Андрій Борейко.
Продаємо борошно по старій ціні
Коли почалася війна, у Скадовській громаді також постало питання забезпечення борошном хлібзаводу. Команда вирішила доєднатися й до розв’язання цієї проблеми. Тож працівники регулярно вантажать зерно, вироблене на держпідприємстві, везуть на млин в Лазурному та Новомиколаївці й звідти в Скадовський хлібокомбінат.
"Продаємо отримане борошно по 13 грн/кг. Це ціна, яка була ще до війни. Але поки ми працюємо за такою. Про заробіток наразі не йдеться, але розуміємо, що підприємства мають працювати, повинен іти кругообіг виробництва. Якщо зараз усе зупиниться, люди залишаться не тільки без хліба, але й без роботи, а цього не можна допускати", — наголосив Борейко.
Налаштовані на врожай
У перший же день війни директор підприємства, розуміючи, що буде дефіцит палива, за власні кошти закупив бензин і дизпаливо. На цьому пальному сьогодні їздять молоковози та інша техніка, яка розвозить продукцію.
"Нас мотивує те, що ми, як громадяни нашої країни, бачимо, що можемо допомогти й робимо це. На всіх наших підприємствах 215 працівників. Це ті люди, котрі за будь-якої можливості можуть допомогти громаді.
Дівчата з ферми вийшли й пішли всі працювати. Ніхто не уточнює, не питає про доплати чи бонуси, бо розуміють, що вони допомагають одне одному. Те саме з розфасовкою продукції чи роботою чоловіків з тракторної бригади. Усі зібралися, попрацювали, виконали роботу", — розповів Андрій Борейко.
Команда підприємства, яка забезпечує громаду молокомФото: Facebook / Анна Набока
Окрім роздачі молока й продажу за низькими цінами круп та овочів держпідприємство зараз готується до польових робіт. Команда має два вектори роботи. Перший — підживити озимі — пшеницю та ріпак. Другий — підготовчі роботи перед посівною ярих культури.
"Потрібно дискувати поля, бо вони з минулого року не вироблені, то будемо виробляти. Але це буде в обмеженому обсязі, бо той дизель, який ми могли б витратити на роботи в полі, ми зараз витрачаємо на доставку продукції (зерна, молока, інших продуктів).
Тож у полі працювати будемо, пальне шукатимемо, запаси якого маємо намір поповнити. Будемо робити все, що в наших силах. Плануємо висадити окрім пшениці й ріпаку ще рис і сою. Ми налаштовані на врожай і будемо робити для цього все можливе", — підсумував директор підприємства.
