В Україні продовжує зростати кількість вимушених переселенців. Частина з них (майже 4 мільйони людей) мігрувала за кордон, дехто переїжджає на більш безпечні українські території (близько 3 мільйонів осіб). Такі попередні дані наводять експерти UNICEF станом на початок квітня цього року.
Українці надають прихисток співгромадянам, які виїхали з гарячих точок. Скадовськ — теж не виняток. Сюди їдуть люди з Маріуполя та інших населених пунктів Херсонщини, де ведуться бойові дії. Щоправда, більшість все ж виїжджають з регіону. Для всіх людей життя в чужій домівці — це стрес. А в умовах війни, невизначеності, підвищеної тривожності та постійної небезпеки стає складно розв’язувати побутові конфлікти.
Як господарям наважитися прийняти в себе незнайомців та як тим, хто шукає прихистку, поладнати з власниками помешкань, розповів психотерапевт, кандидат психологічних наук Спартак Суббота.
Фото: Пресслужба Спартака Субботи
Крок 1. Подолати недовіру до людей
«Ті, хто шукають прихистку, і ті, хто хоче допомогти з помешканням, мають певні упередження та недовіру. Це — природний процес, який сформувався в процесі еволюції. Людина, отримавши один раз негативний досвід, буде скептично налаштована й не захоче отримати його знову. Як діти навчаються, обпікаючи пальці чи вдаряючись об предмети, так і наш мозок формує довіру. Це допомагає виживати», — пояснює Спартак Суббота.
З війною недовіри та маніпуляцій стало в рази більше. Раніше переважна кількість відгуків про туристичні платформи на кшталт Airbnb (для пошуку оренди житла) чи Couchsurfing (коли господарі безкоштовно пропонують свою домівку мандрівникам в обмін на практикування іноземної мови чи просто так) була позитивною. Адже мандрівка й туризм самі по собі — позитивні явища. Натомість зараз щодо переселенців існує багато негативу. При цьому є реальні історії, а є фейкові, які теж розганяють соцмережами, аби посварити користувачів між собою.
Фото: Unsplash
«Довіру в таких умовах вибудувати складно, але можливо. Єдиний варіант тут — пробувати. Не скориставшись чиєюсь допомогою, ви не зможете отримати власний досвід. Водночас пройшовши через негатив, не варто узагальнювати, що погані всі: господарі або ж переселенці. Адже це — лише одиничний випадок, який у жодному разі не можна застосовувати як норму чи мірило до всіх», — наголошує спеціаліст.
Крок 2. Сформувати чіткі правила
Якщо господар будинку вагається, чи допомагати переселенцям, сумніви можна зняти, сформувавши три колонки, радить психотерапевт:
«У першій прописати речі, які ви зовсім не приймаєте. Це може бути що завгодно: від чавкання під час їжі, домашніх тварин, малих дітей — до розкиданих шкарпеток чи мила не на своєму місці. Головне варто пам’ятати: це — колонка для вас, а не правила для незнайомців. Тобто, це те, що ви не можете й не збираєтеся терпіти».
У другій колонці варто записати причин, чому людина хоче допомогти із житлом. Подумати про власну мотивацію. За словами психотерапевта, це можуть бути найрізноманітніші причини: від бажання віддячити (бо в минулому була схожа допомога), бажання отримати похвалу чи просто поспілкуватися. Це може бути як запит на нові емоції, так і новий досвід.
Не потрібно публічно озвучувати причину, каже спеціаліст, достатньо визначитися для себе.
«Третя колонка одночасно найлегша й найскладніша: тут потрібно дати самому собі відповідь на питання “А на які пункти з першої колонки я можу закрити очі, щоб реалізувати другу?” Якщо ви хочете допомогти мамі з дітьми, то вам доведеться змиритися, що буде шумно й не завжди буде порядок. Дайте собі відповідь: ви можете піти на це? Чи краще допомогти парі без дітей», — наголошує психотерапевт.
Цілком ймовірно, що на другому етапі може стати зрозуміло, що людина взагалі не хоче нікого приймати. І це добре, це її рішення, вибір і вона має на це право. Просто краще це зрозуміти ДО того, як у помешкання заїде родина чи навіть один переселенець.
Ті пункти, які лишилися з першої колонки, можуть стати правилами для проживання.
Фото: Unsplash
Схожі речі варто обдумати й тим, хто в пошуку житла. Колонка під номером два в цьому випадку зрозуміла: пошук безпеки. Але лишається все одно перша колонка і переселенці теж мають право сказати, чого вони не приймають. Наприклад, куріння в квартирі чи будинку, вживання спиртних напоїв, голосні крики тощо. Ці моменти варто проговорити «на березі» й озвучити, скажімо, що голосні крики — це табу, бо родина саме з-під обстрілів, усі налякані й травмовані.
У будь-якому випадку завжди на початку найкраще проговорити правила. Якщо господар їх озвучив, а вони не підходять комусь з певних причин, краще про це дізнатися одразу й шукати інше житло чи будь-які можливі варіанти. Це допоможе уникнути багатьох конфліктів і непорозумінь.
Крок 3. Конфліктні ситуації
«Навіть, коли ви проговорили всі правила, сварки все одно можуть статися. Бо дуже складно вживатися людям з різним досвідом, темпераментом і способом життя. Однак, завжди варто пам’ятати: чи ви — господар будинку, чи — переселенець, ніхто не має права ображати та звинувачувати. Війна — не привід набувати синдрому навченої безпорадності й миритися з образами чи, тим більше насиллям. Якщо ви допомагаєте, це не робить вас кращим чи значущим за когось. Якщо вам допомагають, це не означає, що ви маєте миритися з усім, що вас не влаштовує», — каже Спартак Суббота.
Фото: Unsplash
Аналогічно озвучені вище правила діють і в зворотньому напрямку: якщо людина — переселенець, це не дає їй права вимагати до себе особливого ставлення. Оскільки ми всі — люди, здатні до компромісу чи діалогу, зазначає психотерапевт. Тож усі гострі кути можна проговорити й згладити.
Нижче — кілька ініціатив, які допомагають з пошуком житла в Україні.
«Центр Спільних Дій»
Центр спільних дій – аналітично-адвокаційний центр, який з початком війни почав зводити тих, хто шукає житло, з тими, хто може його надати.
«Так створюються нові родини, члени яких підтримують одне одного й тримають тил України», — кажуть волонтери.
«Допомагай»
Сервіс, який допомагає знайти житло в Україні та за її межами. Там можна подати заявку як господарям помешкання, так і переселенцям. Оголошення та його актуальність волонтери перевіряють вручну. Діє служба підтримки за номером 0 (800) 332 238.
«Ukraine Now»
Глобальна ініціатива, до якої можна приєднатися волонтером: стати водієм, волонтерити в своєму регіоні чи надати житло, в Україні та за кордоном. На сайті потрібно заповнити заявку та вказати свій запит.
