Тікати чи залишитися? Починати жити з нуля чи звикати до нових умов? Де від мене буде більше користі для наближення Перемоги: удома чи деінде? Це ті питання, які напевне після страшного світанку 24 лютого, ставив собі кожен українець. Відповідь для кожного була своя, бо війна – це не про життя, а про виживання.
П'ять місяців жителі Херсонщини виживають в умовах російської окупації. Як їм це дається, про що вони думають та мріють, чого їм не вистачає, Скадовськ.City на умовах анонімності розповіли двоє скадовців. Їхні слова, а вірніше - сховані в глибині душі емоції - публікуємо мовою оригіналу.
"Сначала было тяжело, но сейчас немного легче. Как говорится, привыкла. Жалко транспорта нет, пользовалась маршруткой, а теперь приходится ходить пешком, то на базу, то на рынок. Цены кусаются, а иногда и очень сильно. Но на удивление деньги пока находим на все это. А вот что зимой будет, за это больше всего переживаю. Надеемся и ждём ЗСУ", – з надією зазначив один зі співрозмовників.
"Просто хочется, чтобы это побыстрее закончилось. Хочу красиво одеться, накраситься, купить вино и не переживать, что что-то может случиться. И мне немного грустно, что этот город сейчас превращается в призрака", – з сумом та нотками гумору поділилася своїми бажаннями інший співрозмовник.
