Родина Твердохліб живе в Улянівці. Тато Сергій - приватний підприємець, мама Надія - голова Улянівської сільради. Зараз у родині Твердохліб четверо дітей.
Сергій та Надія Твердохліб впевнені, що дітей потрібно виховувати на власному прикладі. Надія ділиться секретом, як все встигати та чому не потрібно боятися заводити дитину.
Щастя можна лише народити
Скільки людей у вашій родині? Ви завжди планували мати багато дітей?
- Наша сім'я складається з шести людей. Найстаршому сину Денису - 16 років, він через рік закінчить школу. Даніїлу - 9 років, Ростиславу - 6 років, йде у перший клас. Наймолодшому Назарчику - 1 рік. Ми з чоловіком навіть і не мріяли про таку кількість дітей, але під час кожної вагітності мріяли про дівчинку. Але що Бог дав те й наше.
Для вас діти - це про щастя або більше про проблеми та турботи?
- Гроші заробимо, любов завоюємо, успіху доб’ємося, ну а щастя… Щастя – це здорові діти. Щастя можна лише народити. Діти – це вічні двигуни, пригателі, бігателі, штовхачі, скакателі, міцно обіймачі та цілувателі.
Які відносини у дітей між собою? Чи є ревнощі?
- У кожного з хлопців різний характер. Вік теж відіграє роль. Ось, наприклад, старшенькому Денису 16 років і йому вже не цікаво з меншими хлопцями гратись. А дев'ятирічний Даніїл та шестирічний Ростислав майже весь час проводять разом. Буває все, і б'ються, і сваряться, але нічого поскучають трішки один за одним і далі граються.
Хлопці просять ще сестричку?
- Вже ні, вони, мабуть, змирилися з тим, що в них є братик Назарчик. Хлопці його обожнюють, няньчать, граються, купають, стрибають на батуті. А загалом у селі не скучно: ми то на козах катаємося, то в калабанях купаємося, на тракторах катаємося, захотіли картоплю на багатті підсмажили. Це Даніїл активіст та генератор ідей.
Обов'язки та традиції
Сформулюйте правила вашої родини.
- Першим університетом життя для дитини — є сім'я, в якій народилася дитина. Основне батьківське завдання — виростити чесну, порядну та відповідальну людину. Тому наші хлопчики завжди допомагають мамі і татові по господарству: копають картоплю, сапають городину, миють посуд (після себе), пораються по господарству, доглядають за качками, курчатами, козами.
Старший Денис смачно готує. Ми з чоловіком на роботі, буває що запізнюємося. Денис бачить, що треба допомогти, готує обід чи вечерю.
Взагалі, немає у нас розподілу обов'язків. Якщо є робота або потрібна якась допомога мені або чоловіку, ми кличемо хлопців і вони завжди допомагають.
Є якісь сімейні традиції?
- Так, авжеж. Традицій у нашій сім’ї багато. Наприклад, ми робимо генеральне прибирання щосуботи. У кожного члена сім’ї свої обов’язки – витерти пил, підмести або помити підлогу. Увечері, закінчивши роботу, ми любимо сидіти всією сім’єю та дивитися цікаве по телевізору. І це теж одна з наших сімейних традицій.
На свята ми обов'язково разом. Я хочу, щоб і мої діти, і онуки також слідували їм. Сімейні традиції – це величезна та важлива цінність кожної родини.
Мені подобається те, що ми не тільки дотримуємося сімейних традицій, але й отримуємо від цього задоволення. Особливо, коли робимо все разом.
Які поради з виховання дітей ви можете дати молодим батькам?
- Якими діти народжуються – не від кого не залежить, але в наших силах зробити їх хорошими, правильно виховуючи. Саме батьки мають виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального, фізичного розвитку дитини.
У колі дітей та онуків
Які труднощі виникли під час карантину?
- Труднощі виникали на початку карантину під час уроків, але потім втягнулися і все було добре.
Які пільги ви отримуєте від держави?
- Від держави я отримую допомогу на наймолодшого синочка Назарчика, також ми отримуємо допомогу як багатодітна родина за кожну третю та наступну дитину віком до 6 років.
При такій великій родині ви працюєте. Не хочете стати домогосподаркою?
- Домогосподаркою??? Ні, не в якому разі, я не уявляю себе без роботи. Я невгамовна (посміхається).
Якою ви бачите себе на пенсії: в колі дітей та онуків чи все-таки хочете відгородитися від сімейних турбот?
- На пенсії, якщо діти та онуки будуть жити в достатку та скажуть - "мамо, відпочивай на повну", то тоді, можливо, я і піду на пенсію. Зараз навіть не уявляю себе пенсіонеркою. А онуків буду глядіти обов’язково, як же без них.
