У Скадовську від початку війни троє місцевих мешканок започаткували невеликий бізнес — ліплення й продаж вареників. За два місяці справа так розрослася, що жінки працюють щодня й отримуються замовлення наперед. Редакція Скадовську.City поспілкувалася з двома співзасновницями. Ті розповіли, як почали власну справу, які були виклики та чи планують масштабуватися.
Фото: Pexels
Точка відліку — війна
Пані Оксана до війни працювала на сезонних роботах. Навесні вже збиралася виходити в поля, та Росія зруйнувала плани.
«Ми всі лишилися без роботи, а сидіти без діла в той період було складно — потрібно було чимось зайняти руки. Тому на другий день війни ми з друзями родини організували собі власний бізнес», — згадує Оксана Сачко, ініціаторка бізнесу.
Жінка каже, завжди її вареники нахвалювали всі, хто куштував.
«У нас завжди від сусідів і родичів були хороші відгуки про мої вареники. Всі їх хвалили, були задоволені, навіть просили рецепти. Ми подумали, що в Скадовську не було вареничної. Тому й почали самі їх ліпити», — розповідає Оксана Сачко.
Її бізнес-партнерка, Анжела, торгувала в магазині. Коли почалася війна, всіх звільнили. Довелося думати, що ж робити далі. Так і об'єдналися.
«Вареники ліпимо в мене вдома. Маю професійний довгий стіл, необхідне обладнання, морозилки, тарілки, качалки. Тож там організували весь виробничий процес», — каже Анжела.
Долучили до команди також сина Анжели. Вийшло повноцінне мінівиробництво: троє жінок ліплять вареники, а один чоловік займається доставкою продуктів, шукає борошно та овочі для наповнення. Деякі партії довелося возити під обстрілами.
Спочатку вареники ліпили на пробу знайомим і родичам, аби ті протестували й розказали іншим. Потім наліпили більше, заморозили і наважилися опублікувати оголошення в місцевих групах.
«Зробили наперед, щоб було одразу що запропонувати людям, якщо захочуть замовити», — додає Анжела.
З першого оголошення отримали й перших клієнтів. Люди замовили на пробу кілограм вареників з картоплею. Біснес пішов. Поспупово почали замовляти й інші скадовчани. Тепер вже є постійні клієнти. Усі кажуть, що смачно.
«Я готую як для себе, розумієте? За цими рецептами готували ще моя мама й бабуся. Роблю тісто на всіх натуральних продуктах. Не економлю на картоплі, капусті чи сиру. Начинку готую теж спеціальну. Наприклад, капусту тушкую ретельно, додаю трішки томату. Вона не кислить, виходить смачна. Так само стараюся над начинкою з картоплі: додаю цибульки трішки, гарно подрібнюю її», — ділиться секретами Оксана.
Фото: Pexels
К — клієнтоорієнтованість
Найбільший попит на вареники з картоплею. Вони найдешевші й найлегші в приготуванні.
«Якось замовили 12 кг вареників з картоплею. Це було наше найбільше замовлення. Але зазвичай беруть по 1-2 кг», — додає Оксана.
Замовити вареники можна за телефоном 0666480109. Якщо є в наявності заморожені, то забрати товар можна в той же день, якщо немає, то на наступний. Вся продукція свіжа, пояснюють скадовчанки, якщо й заморожують її, то тримають в холодильнику недовго. Не хочуть, щоб продукти перемерзали — тоді смак не той. Розрахуватися можна як готівкою, так і карткою.
«Зараз у людей майже немає коштів на руках, тож ми даємо можливість оплачувати на карту. У такий спосіб намагаємося бути клієнтоорієнтованими. Ціни тримаємо невисокими (кілограм вареників з капустою чи картоплею коштує 60 грн, з сиром 70 грн), у магазинах дорожче», — каже Оксана.
Натепер попит трохи зменшився, бо на ринках і в магазинах з'явилися продукти. Однак, власниці не засмучуються, кажуть, що клієнтів їм вистачить.
«Раніше був попит, бо в магазинах зникло борошно, інші продукти. Волонтери ще не їздили. А їсти щось потрібно було. Тому зверталися до нас. Зараз усе-таки трохи ситуація стабілізується», — каже Оксана.
Плани
На досягнутому жінки не планують зупинятися. Хочуть у майбутньому або відкрити крамничку із замороженими продуктами, або навіть вареничну. Пельмені поки не готують, бо дорогі інгредієнти, зокрема м’ясо. Тож розвивають найбільш рентабельний натепер напрям.
Влітку бізнесвумен планують розширити асортимент начинок: готувати з вишнями, сливами, іншими ягодами чи фруктами. Окрім того, пані Оксана любить готувати пиріжки. Тому й цей напрям розглядають як додатковий у своїй справі.
Над промоцією чи навіть назвою виробництва ще не думали. Кажуть, це ще попереду, аби лише мир — і все буде.
