Майже три місяці українці живуть у стані стресу, невизначеності та відчуття небезпеки. Усе це виснажує фізично та психологічно. В цьому контексті досить часто можна почути про такий термін як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Хоч його визнали хворобою в солдатів після Першої світової війни, але згадки й опис симптомів зустрічаються ще з античності. Описи флешбеків, «привидів убитих», гострі реакції на травму, які ми читаємо в книгах чи бачимо в фільмах — це все ознаки ПТСР. Сьогодні через повномасштабну війну, реалії окупації та інші негативні події цей термін знову почали часто вживати: в соцмережах, інтернеті, по ТБ. Однак, не завжди правильно стверджувати, що ПТСР буде у всіх чи просто ставити цей діагноз усім, хто пережив стрес.
Що це за розлад, як він проявляється та кому загрожує розповів Спартак Суббота, кандидат психологічних наук (PhD), психіатр та психотерапевт.
Фото: Пресслужба Спартака Субботи
Що таке посттравматичний стресовий розлад?
«Посттравматичний стресовий розлад — це комплексний розлад пов'язаний з пережитою травмою та гострою реакцією на стрес. ПТСР розвивається, коли людина пережила психотравматичну подію, наприклад була жертвою чи свідком насильства, ДТП, стихійного лиха тощо. Але буде не правильно казати, що кожна травматична подія призводить до ПТСР», — пояснює спеціаліст.
Річ у тім, що те, наскільки людина стійка до стресу, залежить від багатьох факторів, зокрема від особливості нервової системи людини, її виховання, загального фізичного та психологічного здоров'я, попереднього негативного досвіду тощо.
«Більшість людей досить успішно інтегрують травматичні спогади та перетворюють, трансформують їх. Діти часто забувають якісь події, що їх налякали чи були неприємними, вважаючи, що то був «страшний сон», «казка» тощо. Так мозок справляється з тим, чого не може осягнути чи що складно прийняти. У дорослих мозок не настільки гнучкий, але все ж шукає власні способи засвоїти ту чи іншу інформацію. У більшості випадків — це не ПТСР», — додає Спартак Суббота.
Чи всім, хто пережив війну, діагностують ПТСР?
Наразі всі українці переживають травматичні події. Хтось перебуває на передовій, хтось втратив близьких, став свідком або жертвою знущань. Самі новини теж виснажують.
«Ми можемо відчувати втому, апатію, демотивацію тощо та помилково трактувати це як посттравматичний стресовий розлад. Насправді ж лише до 20% людей, які пережили травматичні події, мають ПТСР», — пояснює психіатр.
Водночас він не радить ставити діагноз собі самостійно та передчасно лякати себе його наслідками. Стверджує: якщо людина має занепокоєння своїм психічним здоров'ям, краще звернутися до психотерапевта. Він допоможе зрозуміти власний стан та стабілізувати його.
Фото: Unsplash
Які основні прояви ПТСР?
До основних ознак, що визначають наявність ПТСР належать:
-
постійні згадування про пережиті події на підсвідомому рівні: сни, флешбеки, тригери, та намагання забути про негативний досвід (звідси може розвинутися амнезія або дисоціативні стани, коли людина згадує про певний досвід так, ніби то було не з нею);
-
надмірна втома, дратівливість, депресивні стани;
-
порушення сну;
-
схильність до антисоціальної поведінки;
-
висока тривожність (людина живе в постійному стресі, не зважаючи, що травмувальна подія давно минула, а будь-яку нову подію може сприймати як негативну й вмикати захисні реакції);
-
втрата довіри до людей і переконання, що світ небезпечний;
-
загострення хронічних соматичних захворювань (дихальних, серцево-судинних, шлункових та інших хвороб).
Ці та інші симптоми ПТСР можуть проявитися як одразу після травматичної події, так і через кілька місяців. Скажімо, виникне якийсь тригер (від гучного звуку, чогось різкого, неприємного до сварки чи аварії) — і в людини запуститься захисний механізм з проявами та симптомами.
«Якщо ви перебуваєте у стані стресу тривалий час, наприклад, пережили окупацію, вірогідність швидкого розвитку ПТСР підвищується», — зазначає фахівець.
Натомість не варто ігнорувати й інших хвороб, розладів чи станів, які виникають під час війни чи навіть просто від читання новин про війну. Адже травмуватися можна вже від самого усвідомлення чи спостерігання трагічних подій. Особливо вразливі люди можуть отримати «травму спостерігача», невроз, підвищену тривожність тощо. Ці симптоми теж не варто ігнорувати — потрібно хоча б їх проговорити. Інакше вони все одно проявляться в майбутньому. «Неважливих» переживань не буває: не варто знецінювати себе та свій стан і чекати «аж» на ПТСР.
Фото: Unsplash
Чи лікується ПТСР ?
Так, посттравматичний стресовий розлад підлягає лікуванню. Тому у разі появи симптомів слід звернутися по допомогу до психіатра чи психотерапевта. Зазвичай при лікуванні ПТСР використовують травмофокусовану когнітивно-поведінкову терапію та метод десенсибілізації та репроцесуалізації травми з допомогою руху очей (EMDR).
«Може бути відносно легкий перебіг хвороби, але може бути й загострення, яке в найскладніших випадках інколи переростає в шизофренію. В усіх випадках потрібна фахова допомога. Адже це можна й потрібно лікувати», — розповідає Спартак Суббота.
Як підтримати людину у якої діагностували ПТСР?
Підтримка близьких насправді дуже важлива, тож якщо близькій людині діагностували ПТСР, в першу чергу спеціалісти радять допомогти їй відчути себе у безпеці та соціалізуватися. Спілкування з друзями, близькими та родиною також сприяє покращенню психологічного стану.
«Давайте невеличкі доручення, наприклад — сходити до магазину, відремонтувати щось, допомогти з приготуванням їжі тощо. Це дозволить людині відчувати себе корисною та потрібною», — рекомендує психотерапевт.
Спартак Суббота наголошує: наша психіка має великі резерви для відновлення і саморегуляції. Тож завдяки підтримці рідних та фахівців, людина з ПТСР має всі шанси повернутися до якісного життя.
