Останніми днями урядовці та профільні організації все частіше пишуть про вивіз зерна з Херсонської та Запорізької областей. Спочатку зернові культури вивозили до Російської Федерації, а напередодні сайт «Миротворець» повідомив про спроби продажу українських культур в Єгипті. Коли там отримали відкоша, росіяни спробували продати зерно в Сирії та Лівані. Чим загрожує вивезення українського збіжжя з південних областей, розбиралися в матеріалі.
Голоду не буде
Людмила Денісова, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини, заявила, що вивезення зерна з території Херсонщини може спровокувати голод у регіоні.
«Жителі ТОТ АР Крим повідомляють, що останнім часом вони помітили збільшення кількості вантажних потягів, на вагонах яких написано «зерно». Усі вони належать «северо-кавказкой железной дороге». Потяги прямують до залізничних станцій, які межують з Херсонською областю. ТОТ АР Крим своїх запасів зернових для вивезення в такій кількості не має. Росіяни хочуть повторити голодомор не тільки в Україні, а й спричинити голод у світі», — написала Денісова.
Однак, запасів українського зерна (а це — не лише пшениця, але й кукурудза, ячмінь, овес) вистачить для всього населення навіть без урахування південних регіонів. Про це запевняють у Міністерстві агрополітики.
«У нас сьогодні є на залишках загалом близько 25 млн тонн зернових та олійних культур. Якщо ми говоримо про тимчасово окуповані території, там на момент окупації залишалося приблизно 1 млн 300 тис. тонн зернових. З точки зору забезпечення продовольства всіх 40 млн українців ми маємо достатньо резервів на контрольованій території», — заявив Тарас Висоцький, перший заступник Міністра агрополітики та продовольства України.
Головне, аби була можливість доставити продукти місцевим мешканцям. Бо наразі це зробити неможливо. Тож у перспективі лякає не стільки дефіцит зерна, скільки логістика.
Фото: Unsplash
Зрив посівної та контрактів
Натомість незаконне відвантаження зерна підриває експортний потенціал України та зриває посівну, пояснюють у Насіннєвій асоціації України.
«У довоєнний час агропідприємці відвантажували 5 млн тонн зерна на місяць. В останні два місяці обсяг впав до 0,5-0,6 млн тонн. Зараз усі асоціації та урядовці працюють над тим, аби вийти хоча б на рівень 1,5-2 млн тонн», — розповіла в коментарі Скадовськ.City Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України (НАУ).
За її словами, експорт, по-перше, це — валютні надходження до бюджету. До війни агросектор у принципі був бюджетоутворювальною галуззю і зараз може давати надходження, потрібно лише налагодити логістику. По-друге, експорт — це ще й виконання бізнес-зобов’язань.
«Наші фури, які ми відправили ще до повномасштабної війни в Казахстан, з насінням кукурудзи досі стоять на російському кордоні. Ми навіть не знаємо, чи є там наш товар, чи його вже звідти забрали. Водій пішки перейшов кордон до Казахстану й зараз там у безпеці, а наші вантажівки стоять на території Росії. Виходить, що наш клієнт виконав зобов’язання й заплатив, і ми виконали всі умови, бо відвантажили продукцію, її немає в нас. Але вона не доїхала до адресата», — розповіли редакції представники української насіннєвої компанії «Маїс».
Фото: Unsplash
Схожих історій зі зривом контрактів, знищенням елеваторів та форс-мажорів через викрадення зерна, в агропідприємців побільшало, стверджують у НАУ. Тож вони намагаються допомогти відновити й налагодити логістику через західні кордони.
Разом із зерном для продажу вивозять і зерно, призначене для посівної, додає Сюзана Григоренко.
«У нинішніх умовах російські військові не особливо розділяють: для продажу чи для насіння, зсипають усе разом і вивозять. Через це на окупованих територіях у деяких районах можливий дефіцит насіння. А це завдає ще й стратегічних збитків: земля має працювати, від того, що вона «парує», ніхто не отримує переваг. Тобто в перспективі аграрії недоотримають прибуток, врожаю не буде з чого збирати», — наголосила виконавча директорка Насіннєвої асоціації України (НАУ).
Хоча в пропагандистських каналах транслюють зовсім іншу картинку: для українських овочів та іншої агропродукції «відкривається» новий ринок збуту — Крим. За їхньою версією Північнокримський канал нібито наповнюється водою, а російські військові мало не самі стають до роботи в полі, допомагаючи з посівною...
